На Лондонській конференції з відновлення України я оголосив про те, що Україна працює над планом запровадження безготівкової економіки. Власне це колонка про те, як на яких умовах кешлес в принципі може запрацювати в нашій країні.
Перш за все я можу точно сказати, що реакція, яка була в залі, де знаходилась величезна кількість бізнесу як локального, так і міжнародного, представників міжнародних організацій, політиків, — була надзвичайно позитивною. Водночас я бачу певні страхи, які виникли у нашому суспільстві навколо цієї теми.
Давайте розберемось, чому виникають такі страхи.
Перше — об’єктивно люди не платять податки у повному обсязі. Якщо ми подивимось на структуру того, як отримують наші громадяни доходи, то ті люди, які працюють в недержавному секторі, на жаль, до 60−70% не сплачують у повному обсязі податки. Це факт. Це елементарна статистика. Достатньо подивитись споживчі витрати в економіці, подивитись суму офіційно виплаченої зарплати, скласти пропорцію і всі вийдуть на ці цифри, які я назвав. Для цього не потрібно здійснювати якісь глибокі дослідження. Тому, безумовно, кожен громадянин переживає за це.
Скільки б не було спекуляцій на тему, що хабарі вже давно перейшли в безготівковий вигляд — ні. 99,9% хабарів, досі здійснюються в готівці
Зразу скажу, що не йде мова про те, щоб зробити введення кешлес в один момент. Це є доволі системний, комплексний підхід, який буде стосуватись також десятка реформ в інших сферах. Тобто кешлес без комплексної податкової реформи, в тому числі в тій редакції, яку ми почали обговорювати, з суттєвим зниженням податкових ставок, неможливий. Тому що якщо перевести все в кешлес, то або суттєво впадуть доходи у громадян, враховуючи ефективне податкове навантаження, або економіка може просто стати неконкурентоздатною. Тому це може обговорюватись лише в пакеті.
Друге — це амністія капіталу. Неможливе запровадження 100% кешлесу без повної й тотальної амністії капіталів. Якщо ми переходимо на кешлес, то тоді всім людям, які мають накопичення, неважливо як вони їх отримали, треба дати можливість їх легалізувати. Тобто запровадження кешлес можливе лише у парі з податковою реформою та з масштабною амністією капіталу.
Читайте також: Леонід Горєв Чим відрізняється світовий онлайн банкінг від українського
Третє — є остороги щодо інфраструктури. Чи буде можливість здійснювати оплату, як будуть жити люди в селі, як будуть жити пенсіонери і так далі? Теж відповідаю. На сьогодні ми спільно з Укрпоштою готуємо проект. Не буду поки розкривати його деталі, я думаю, що ви про це дізнаєтесь в найближчі тижні. Основною його метою буде 100% покриття всього населення України цифровими банківськими послугами. І 100% покриття всіх можливих точок продажу сучасними терміналами. В тому числі тими, які працюють в офлайн-режимі. Тобто має бути повна доступність всієї інфраструктури для кожного громадянина України в будь-яких умовах. А те, наскільки стабільна і стійка наша система навіть в умовах війни і в умовах перебоїв з електроенергію, я думаю, що всі переконались за останні півтори роки.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Наступний елемент — це навчання і підготовка людей. На жаль, всі ми мислимо стереотипами. Ми просто звикли так жити. Але це просто питання звички, навчання, зручності й безпеки. Тому що насправді робота з банківським продуктом, з цифровими грошима набагато більш безпечна і захищена, ніж робота з готівкою.
Ще аспект цієї історії — надійність і гарантія для громадян. Безумовно, якщо ми громадян мотивуємо і стимулюємо переходити повністю в кешлес, вони повинні бути настільки ж впевнені в цифрових грошах, як вони впевнені на сьогодні в паперовій гривні. Тоді мова йтиме про 100% гарантію держави про ці кошти, які знаходитимуться в тому чи іншому цифровому вигляді. Тобто з точки зору впевненості ситуація не повинна змінитись у гіршу сторону.
Читайте також: Володимир Костюк П’ять реформ, які потрібні Україні для економічного прориву
Четверте — чому потрібен кеш? Хабарі. І скільки би не було спекуляцій на тему, що хабарі вже давно перейшли в безготівковий вигляд, біткойни — ні. 99,9% хабарів, досі здійснюються в готівці. І це є факт. На превеликий жаль, всі ми говоримо про те, що хочемо позбутись корупції, але коли справа доходить до кожного з нас, надто велика кількість громадян, бізнесу, органів влади у дрібному чи в середньому вигляді задіяні при передачі неправомірної вигоди.
Перехід в кешлес не дає 100% гарантії і 100% елімінацію корупції. Але в безготівковій формі завжди залишаються сліди. І це робить боротьбу з корупцією значно простішою.
І п’яте — давайте говорити про конкретні приклади. Справді, сьогодні немає жодної держави, яка перейшла на 100% кешлес. Але є декілька успішних прикладів, які практично це зробили. Один з найуспішніших прикладів — це Швеція. Цей шлях вони проходили доволі довго. Власне кажучи, працюючи з тими усіма сумнівами, які я щойно перерахував. І зайняв цей шлях близько 10 років. Але що потрібно врахувати — світ почав розвиватись значно швидше. Цифрові продукти почали з’являтись і розвиватись експоненціальними темпами. Те, що відбувається в Україні в останні роки, зокрема війна, це дійсно пришвидшило весь цей процес. І це говорить про те, що ми цей шлях можемо пройти не за 10 років, а в рази швидше. Але, безумовно, все не зміниться за один день. Це буде процес тривалої системної підготовки. З навчанням, з підготовкою інфраструктури, з відповіддю на всі ці питання, з поясненнями.
Яка країна у світі зробила такий цифровий прорив, як Україна із застосунком «Дія»? Яка країна у світі зробила цифровий паспорт? І він ефективно працює.
Тому я вважаю, що це наступний приклад, де ми можемо дійсно взяти найкращий у світі досвід, застосувати його в Україні, пришвидшити його і фундаментально змінити якість процесів всередині нашої держави.