Дослідження на цю тему провів морський еколог з Університету Далхаузі Борис Ворм. Він навів кілька прикладів згубного впливу населення Землі на природу, якого можна було легко уникнути. Після різкого сплеску популярності «Гаррі Поттера» в Індонезії зріс попит на диких сов як домашніх тварин. Те ж саме було з рифовими рибами після релізу мультфільму «У пошуках Немо».
Повсюдне застосування тварин для виробництва ліків та інших продуктів ставить під загрозу частину зникаючих видів. Незалежно від мети, такі дії за масштабом шкоди можна порівняти з хижацтвом. Ба більше, коли в екосистемі зменшується популяція конкретних особин, народжується екологія страху.
Інші тварини, бачачи вплив хижака на їхнє середовище, починають відчувати поведінковий, фізіологічний і когнітивний стрес. Це може впливати на здатності виживання та розмноження. Попередні дослідження показали, що різкі зміни в популяції тих чи інших видів відбувалися саме після діяльності людини.
«Ми — незвичайний хижак, оскільки спектр нашої здобичі — загальне число видів, на які ми полюємо, — становить близько 15 000 тільки для хребетних тварин, і ми використовуємо багато з них нестійким чином настільки, що це загрожує їхньому виживанню», — розповів Ворм.
Як заявив фахівець, людина застосовує для своїх потреб набагато більше інших видів, ніж будь-яка хребетна. У результаті ми стали головним хижаком у більшості екосистем, утворивши навколо себе надвелику нішу впливу.
Способи змінити ситуацію є. Дослідники вказали на принципи поведінки корінних народів, які обмежували свій вплив на природу. За словами Ворма, зараз людство дедалі частіше усвідомлює власний згубний вплив і намагається поліпшити стан справ із застосуванням останніх досягнень науки і технологій.