«Після закінчення війни в нас не буде кому відновлювати Україну, навіть якщо країни-партнери даватимуть гроші на відбудову, — стверджує науковець. — Але ніхто не вкладатиме кошти в державу, де немає кому працювати».
Демографічна криза в Україні пов’язана з різними процесами, зокрема з виїздом громадян за кордон, зі зміною репродуктивної поведінки населення, стрімким обвалом народжуваності тощо, пояснює Гладун.
Чисельність населення в Україні зменшується з 1993 року, і відбувається це дуже стрімко. На початок повномасштабної війни з 52 млн людей в країні залишилося 42 млн, тобто за 30 років держава втратила 10 млн своїх громадян.
«Якщо нічого не зміниться — а навряд щось поміняється принципово, — то навіть через десять років після війни смертність в Україні все одно перевищуватиме народжуваність, а чисельність населення скорочуватиметься», — наголошує демограф.
До того ж населення в Україні старіє: людей пенсійного віку стає більше, кількість дітей постійно зменшується.
Ринок праці ще до повномасштабної війни зіткнувся з дефіцитом фахівців, бо українці масово виїжджали працювати за кордон, нагадує Гладун. Через бойові дії міграція людей лише посилилися. І сьогодні важко спрогнозувати, скільки біженців після війни повернуться додому.
Коли війна закінчиться, українцям доведеться не відповідати на питання дослідників, а приймати конкретне рішення
«В різних країнах проводяться опитування українців [щодо їхніх настроїв], — коментує науковець. — І є певний відсоток респондентів, який говорить про готовність повернутися в Україну після війни. Але коли війна закінчиться, українцям доведеться не відповідати на питання дослідників, а приймати конкретне рішення».
На думку демографа, люди в цьому питанні опиратимуться на різні чинники. Серед іншого, вони зважатимуть на те, чи залишилось в них житло в Україні або воно зруйноване, чи встигли вони знайти роботу за кордоном, чи діти змогли діти адаптуватися в дитячих садочках/школах.
«Що можна однозначно сказати вже сьогодні: чим довше триватиме війна, тим менше українців повернеться додому», — резюмує Гладун.