Президент Франції ініціював нову економічну доктрину Європейського Союзу. Її головні тези опубліковані в FT і найближчим часом стануть предметом обговорення з діловими та політичними колами ЄС.
Від наївності до жорсткого захисту інтересів ЄС
Якщо ми не будемо частиною європейського протекціонізму — станемо його об’єктом
Головна зміна, запропонована Макроном — впровадження протекціонізму як основи економічної політики Євросоюзу. Точніше — готовність структурувати і назвати своїми іменами те, що раніше було не прийнято декларувати.
«Ми вже не наївні. Без шкоди для нашої відкритості ми будемо діяти, щоб захистити наші інтереси, нашу незалежність і наші цінності, а також стверджувати нашу європейську економічну та соціальну модель», — саме так Макрон формулює завдання нової доктрини.
Вочевидь, саме в цьому контексті слід сприймати березневе рішення Єврокомісії внести зміни до правил державної допомоги для стратегічних галузей промисловості.
Нова доктрина Макрона базується на 5 головних пунктах:
- Підтримка конкурентоспроможності підприємств ЄС. Ставка на лідерство у сферах зелених технологій та штучного інтелекту.
- Реіндустріалізація з акцентом на «зелену» промисловість, виробництво мікрочіпів та напівпровідників, а також енергетичну незалежність.
- Блокування іноземних інвестицій з боку конкуруючих неєвропейських компаній, які загрожують економічним інтересам ЄС.
- Реалізація принципу взаємності у торговій політиці. Іншими словами, якщо хтось обмежує європейський експорт — отримає взаємну відповідь.
- Багатостороння солідарність країн ЄС буде зміцнена новою структурою фінансування, яка врахує інтереси відносно незаможних держав Євросоюзу.
Ініціатива Макрона є логічним продовженням глобальних змін в економічній політиці Заходу, започаткованих Сполученими Штатами. У січні детальний прогноз щодо цього публікував The Economist у статті «Що означає протекціоністський поворот Америки для світу». Розвинені держави роблять ставку на протекціонізм, залишаючи лібертаріанську наївність як експортний варіант економічної теорії для більш слабких країн.
Два стратегічних рішення: як на глобальні зміни має відреагувати Україна?
Еммануель Макрон відкрито заявляє, що першопричиною для появи нової економічної доктрини ЄС стала війна в Україні. Агресія росії оголила не тільки енергетичну залежність Європи, а й загрози, які несе надлишкова відкритість її економіки. Отже, Україна в жодному разі не може собі дозволити залишатись осторонь змін, на порозі яких стоїть Європа. Тому перше стратегічне рішення — ми маємо стати частиною цих змін.
Стаття Макрона в FT вийшла напередодні щорічного інвестиційного саміту у Версалі «Обери Францію». Саме там він планує почати міжнародне обговорення нової економічної доктрини ЄС. Дуже хочеться вірити, що Україна візьме участь у цьому обговоренні на урядовому рівні. І формуватиме свою економічну політику на тих самих принципах, що впроваджуються в ЄС. Адже якщо ми не будемо частиною європейського протекціонізму — станемо його об’єктом. Виникне загроза, що Євросоюз захищатиме свої економічні інтереси не разом з нами, а від нас. Позиція поляків, румунів і угорців по агропродукції, а перед цим по автодозволам є лише першими дзвіночками.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Другим стратегічним рішенням має стати кардинальний перегляд економічної і промислової політики України. Ми маємо синхронізуватися з ЄС і нарешті покінчити з тим, що Макрон у своїй статті називає економічною наївністю. Відкриті кордони для імпорту, який вбиває власну промисловість — це роль бідних країн. Модель «ресурсного центру ЄС» є шляхом до економічного самогубства. Економічним пріоритетом має стати переробна промисловість і реіндустріалізація. Держава має замовляти товари у своїх виробників. Замість стимулювання вивозу сировини має стимулювати її переробку і експорт продукції з високою доданою вартістю. Лібертаріанство більше не в моді.
Читайте також: Макрон заявив, що Франція готова навчати українських пілотів
Наостанок маленький штрих. Згадавши у своїй статті конференцію «Обери Францію», Еммануель Макрон відзначає, що завдяки їй лише за останні 2 роки вдалося залучити інвесторів на будівництво більше 200 нових заводів. Дуже хочеться, щоб такий KPI у своїй роботі застосовували й українські урядовці, депутати, правоохоронці і держава загалом: допомагають їхні дії побудувати новий завод чи заважають.